Менінгіт — гостре інфекційне захворювання, при якому запалюються оболонки головного і спинного мозку. У дітей дане захворювання протікає особливо важко. Воно викликає ускладнення, серед яких може бути розумова відсталість, токсичний шок, порушення згортання крові і інш.

Захворювання найчастіше вражає немовлят і дітей молодшого віку. Хлопчики хворіють частіше дівчаток, а пік захворюваності потрапляє на літній період. Від віку дитини, його загального стану і вчасно розпочатого лікування залежить те, як буде протікати хвороба, її результат.

Що таке менінгіт?

Менінгіт — Небезпечне захворювання, що супроводжується запаленням оболонок головного та спинного мозку. Хвороба може виникнути як самостійно, так і в якості ускладнення іншого процесу.

Існує кілька класифікацій менінгітів. По етіології менінгіт може бути бактеріальних, вірусних, грибкових; за характером запального процесу — гнійним і серозним. За течією виділяють гострий, підгострий і хронічний менінгіт; за походженням — первинний і вторинний (виник на тлі іншого захворювання).

Найпоширенішими симптомами менінгіту є головний біль, оніміння шиї, висока температура, порушення свідомості, боязнь світла і підвищена чутливість до звуків. Серед неспецифічних симптомів — дратівливість і сонливість.

Причини менінгіту

Найчастіше причинами менінгіту є бактерії або вірус, що вражають м’які оболонки мозку і цереброспінальну рідину.

У дітей причиною менінгіту стають переважно ентеровіруси, проникаючи в організм через їжу, воду, брудні предмети.

У дорослих переважає бактеріальний менінгіт, збудником якого є бактерії Streptococcus pneumoniae і Neisseria meningitidis. Ці бактерії не викликають менінгіту, перебуваючи в горлі і носі, але потрапляючи в кров, цереброспінальну рідину і м’які тканини головного мозку, провокують запалення.

Іноді причиною менінгіту стають інші види бактерій. Стрептокок групи В часто викликає захворювання у новонароджених, інфікованих під час пологів або після них. Listeria monocytogenes також вражає переважно немовлят і літніх людей.

Також менінгіт часто розвивається як ускладнення різних захворювань і травм голови.

Захворювання може передаватися при пологах, повітряно-крапельним шляхом, через слизові оболонки, брудну воду, їжу, укуси гризунів і комах.

Симптоми менінгіту

Симптомами менінгіту, що проявляються найчастіше, є головний біль, оніміння (ригідність) м’язів шиї, пропасниця, порушення свідомості (аж до коми), підвищена чутливість до світла і звуку. У хворого спостерігаються нудота і блювота, загальна слабкість, порушення серцевого ритму, м’язовий біль. Менінгеальний синдром виражається симптомами Керінга і Брудзинського: хворий не може згинати шию, розігнути ногу в колінному суглобі. Гіперестезія проявляється в гіперчутливості: людина не може виносити яскравого світла, гучних звуків, дотиків.

Часто передвісником менінгіту стає інфекція верхніх дихальних шляхів, але прийом антибіотиків може згладити загальну картину захворювання. При ослабленні імунної системи менінгіт може протікати або в якості легкої інфекції з незначним підвищенням температури і головним болем, або швидко перерости в кому.

Менінгіт діагностується завдяки дослідженню ліквору і люмбальної пункції.

Бактеріальні менінгіти зазвичай починаються гостро, менінгеальні симптоми яскраво виражені. Серозний туберкульозний менінгіт має поступовий характер течії.

До поразок мозкової оболонки часто призводять різноманітні хронічні захворювання: туберкульоз, сифіліс, саркоїдоз, токсоплазмоз, бруцельоз.

Види менінгіту

Бактеріальний менінгіт виникає зазвичай через проникнення в центральну нервову систему бактерій пневмокока, менінгококу, гемофільної палички.

1) Гемофільної палички провокує захворювання переважно у дітей до 6 років, рідше — у дорослих. Виникає воно на тлі таких хвороб, як пневмонія, отит, цукровий діабет, алкоголізм, черепно-мозкові травми, синусит.

2) Менінгококовий менінгіт зазвичай протікає досить важко; може виникати геморагічний висип у вигляді плям (зірочок) різного розміру. Плями локалізуються на ногах, стегнах і сідницях, слизових оболонках і кон’юнктиві. Хворого турбує озноб, сильний жар, можлива інтоксикація.

3) Пневмококовий менінгіт зустрічається досить часто і протікає з виникненням пневмонії приблизно у половини хворих. Найважче захворювання переносять люди, хворі на цукровий діабет, алкоголізм, цироз печінки. Симптомами є ураження свідомості і черепних нервів, парез погляду, епілептичні напади. Пневмококовий менінгіт може повторюватися і часто призводить до смерті.

Бактеріальні менінгіти можуть призвести до таких ускладнень як шок, ендокардит, гнійний артрит, порушення згортання крові, пневмонія, електролітні розлади.

Вірусні менінгіти починаються з симптомів того інфекційного захворювання, яке стало їх причиною. Такі менінгіти протікають з помірною лихоманкою, сильним головним болем і слабкістю. При цьому у хворих слабо виражені менінгеальні симптоми. Хвороба найчастіше перебігає без розладів свідомості.

Туберкульозний менінгіт зараз часто є одним з перших клінічних симптомів туберкульозу. Раніше ця форма захворювання завжди закінчувалася летальним результатом, але зараз, при адекватному лікуванні смертність становить 15-25% усіх випадків хвороби. Починається туберкульозний менінгіт з підвищення температури, головного болю, блювоти. З’являються менінгеальні симптоми, черепні нерви уражаються.

Лікування менінгіту

Лікування менінгіту завжди повинно мати комплексний характер і проводитися в лікарні. Хворому показаний постільний режим, прийом антибіотиків та противірусних препаратів. Іноді тяжкі стани хвороби вимагають реанімаційних процедур. При правильному і своєчасному лікуванні менінгіт повністю виліковний.

Для профілактики деяких видів менінгіту роблять щеплення, діючу близько 4 років, але захиститься від хвороби на 100% неможливо. Головне вчасно діагностувати її і негайно почати лікування.